01 · Sabaria
Сомбатгей
Тут він народився, у гарнізонному місті в Паннонії. Нині це Угорщина.
Пів плащаШлях його життя
Десять місць, від дунайського кордону до Луари. Про кожне: що там сталося і що застане відвідувач тепер.
01 · Sabaria
Тут він народився, у гарнізонному місті в Паннонії. Нині це Угорщина.
02 · Ticinum
Тут він виріс, і тут у п’ятнадцять його забрали до війська.
03 · Samarobriva
Брама, зима, плащ.
04 · Borbetomagus
Тут він відмовився від Юліанового золота і зголосився вийти без зброї.
05 · Pictavium
Місто Іларія. Сюди він прийшов учитися.
06 · Locociacum
Його перший монастир, одразу за Пуатьє. Ченці живуть там і досі.
07 · Maius Monasterium
Хижа, печери в скелі, переписувачі.
08 · Caesarodunum
Місто, яке його викрало і не відпускало двадцять шість років.
09 · Augusta Treverorum
Імператорський двір, де він не лестив нікому.
10 · Condate
Тут В’єнна впадає в Луару, і тут він помер.
Via Sancti Martini — це мережа позначених маршрутів, які з’єднують Сомбатгей і Тур. Рада Європи визнала її Європейським культурним маршрутом у 2005 році. Дороговказ — невеликий слід ступні, на честь святого, який майже всюди ходив пішки.
Місця, через які Мартин проходив або які згодом назвали його своїм.
Вигнаний із Мілана, Мартин усамітнився на цьому острівці біля Альбенги, на лігурійському узбережжі, з одним священником за товариша. Він живився корінням, з’їв чемерицю, яка є отруйною, відчув близьку смерть і молився, доки біль не минув (Життя, розд. 6). Тепер острів — безлюдний природний заповідник. Висаджуватися на ньому не можна, але човни з Алассіо й Альбенги його обпливають.
Бенедиктинське абатство на горі Святого Мартина засновано 996 року і присвячено йому. За грамотою абатства, майбутній король Стефан просив Мартина про допомогу перед битвою 997 року і пообіцяв абатству десятину, якщо переможе. Це й досі діючий монастир і школа, а також об’єкт Світової спадщини.
Беда, який писав 731 року, каже, що Нініан збудував тут церкву з каменю, «що не було звичним у бриттів», і що це місце названо на честь святого Мартина, єпископа. Його знали як Білий дім.
Церкву Святого Мартина називають найстаршою церквою англомовного світу, яка досі діє. Близько 580 року вона була каплицею Берти, франкської королеви Кенту, християнки, ще до того, як 597 року прибула місія Августина.
Книга з Арми, написана близько 807 року, яка тепер зберігається в Триніті-коледжі в Дубліні, закінчується творами Сульпіція про Мартина. Це один із найдавніших збережених списків «Життя». Середньовічний переказ робив Патрика родичем Мартина; у творах самого Патрика про нього не згадано.
Різьблений високий хрест VIII століття, відомий як хрест Святого Мартина, досі стоїть на своєму первісному місці перед абатством.
Приємного читання. Якщо хочете отримати один лист, коли з’явиться нова мова:
Повідомте мені